До переліку об'єктів, що планували "замінувати" диверсанти, входив і батальйон управління, де командиром підполковник Олексій Шейко. Щоб максимально уберегти підрозділ від "знищення", з військовослужбовцями щодня проводилися заняття з охорони та оборони військової частини.
Близько 4 години 30 хвилин матроси Іван Блажеєв та Олексій Путій рухалися за визначеним маршрутом. Навкруги було надзвичайно тихо, але ніч не завжди грає на боці порушників, бо саме вночі все дуже добре чутно. Коли матроси оглянули майже всю територію, яку охороняли, Іван Блажеєв почув підозрілий шум з боку паркана, що межує із сусідньою військовою частиною. Хлопець причаївся і дав знак товаришу не рухатися. Далі вони діяли, як під час справжнього виконання бойового завдання. Практично беззвучно наблизилися до паркана, але нічого підозрілого там не побачили і все ж вирішили обстежити прилеглу територію. Біля тренувального вагона ледь помітно промайнула тінь, але матроси вже були впевнені, що на територію військової частини проникнув зловмисник. Коли під вагоном вони побачили диверсанта, одягненого у камуфляж, Іван Блажеєв вигукнув: "Захват!", що за умовами навчань означало захоплення та знешкодження супротивника. Той, у свою чергу, відповів: "Хвиля", чим визнав своє розпізнання та затримання.
Але, як виявилося, затримання диверсанта не було його повним провалом. До рук патрульних він потрапив після того, як успішно "знищив" сусідню військову частину. Тож, завдання своє він виконав, хоч і не в тому обсязі, як хотів.
Леонід МАТЮХІН,
"Флот України"