Інші новини
Архів газети
  Архів за 2014 рік:
ВідеоТека






Політолог Ігор Лосєв про цензуру в Севастополі


Ігор Лосєв про останні ініціативи В. Ющенка


Музей побуту Західної України в Севастополі
Дружні сайти
   
   
   
   
   
   
1958 року в Москві видали “Кобзар” з майже всіма поетичними творами Тараса Шевченка. Порівнюючи московський переклад з українським оригіналом, переконуємося у фальшуванні творів Шевченка. Наведемо кілька прикладів російського перекладу слів “москаль” і “московський”, що їх часто вживає у своїх творах поет.
Кожний з нас пригадує початок поеми “Катерина”: “Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями”. Офіційні більшовицькі коментарі стверджують, що “москаль” — це “солдат”. Але це слово, як ми знаємо, Шевченко вживає в інших місцях для означення національності. І тут московські перекладачі, супроти всяких засад перекладу, обходять це слово, аби тільки не образити почуття своїх читачів. У такий спосіб сфальшовано не тільки поетичні образи, а й думки Шевченка.
 
Ось приклади з “Розритої могили”.
 
В оригіналі:
Ой, Богдане! 
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала…
 
У перекладі:
О, Богдан мой, 
сын мой милый!
Горе мне с тобою, 
Что ты сделал, неразумный,
С матерью родною?
О, Богдан, когда б я знала,
Что мне жизнь судила,
Я тебя бы в колыбели
На смерть задушила.
 
В оригіналі:
А тим часом перевертні 
Нехай підростають
Та поможуть москалі 
Господарювати… 
 
У перекладі:
Но растет уж перевертень…
Вырастет, поможет
Он хозяйничать 
в отчизне чужаку…

У поемі “Сон”, де є такі Шевченкові слова:
То город безкраїй,
Чи то турецький,
Чи то німецький, 
А може, то й московський…
 
У російському перекладі:
В тот город — не знаю — 
То ли турецкий? 
То ли немецкий?
А может быть, что и русский!
 
В оригіналі:
Ото дурний! А ще й битий
На квиток повірив
Москалеві. От і читай,
І йми ти їм віри!
Російський переклад:
Вот дурак! 
Расписке поверил
Чиновничьей! 
Вот и читай их,
Не теряя веры!
В оригіналі:
Може, Москва випила 
(Україну)
І Дніпро спустила
В синє море, розкопала
Високі могили —
Нашу славу.
Перекладачі сфальшували так:
Может, выжжена Украина?
Может, Днепр спустили
В сине море? Раскопали
Курганы — могилы, 
нашу славу?
 
В оригіналі:
А межи ними і землячки
Де-де проглядають.
По-московськи так і ріжуть,
Сміються та лають
Батьків своїх, що змалечку
Цвенькать не навчили
По-німецьки, — а то тепер
І кисни в чорнилах!
П’явки! П’явки! 
Може, батько
Останню корову
Жидам продав, доки вивчив
Московської мови.
Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі, 
Московською блекотою
В німецьких теплицях
Заглушені! Плач Україно!
Бездітна вдовице!
 
Перекладено:
А меж ними и землячки
Кое-где мелькают,
По-господски так и чешут 
Да отцов ругают,
Что те, мол, не обучили
Деток своих малых
По-немецки, — а теперь вот
И кисни в чернилах!
Пиявки, пиявки! 
Отец, может,
Последней лишился 
Коровеньки, чтоб ты русской
Грамоте учился.
Украина! 
Это твои сыновья родные,
Чернилами политы, 
Под царевой беленой
В немецких темницах
Заглохшие! Плачь, Украина!
Сирая вдовица! 

Поему “Великий льох” теж сфальшовано, позаяк вона є гострим обвинуваченням Москві за лихоліття в Україні:
Як все москаль позабирає,
Як розкопа великий льох. 
 
Перекладачі огидно змінили на:
Когда начальство роскопает 
И славный 
обкрадет подвал…
 
У Шевченка:
Як Батурин славний
Москва вночі запалила…
Перекладачі сфальшували так:
Как Батурин славный
Рать царева подпалила…
…….…
Ну, а в твоїй Московщині 
Є чим похвалиться?
Чи чортма й тепер нічого?
 
Перекладено:
А в той земле царевой 
есть ли
Чем питаться? 
Иль черт знает,
Как убого?
 
Читаємо у Шевченка:
Січ… жидвою поросла.
Та й москаль 
незгірша штука:
Добре вміє гріти руки!
 
Перекладачі змінили на:
Сечь Немчугою обросла. 
Русские цареви слуги
Тоже греть умеют руки!
 
У Шевченка:
По-московськи лає…
У московській бані…
Так малий льох в Суботові
Москва розкопала…
 
Перекладено:
Крепкой бранью осыпает…
Царева баня…
Малый подвал раскопали…

В поезії “Стоїть в селі Суботові” є такі Шевченкові слова:
Москалики, що заздрили, 
То все очухрали… —
 
Сфальшували на:
Царских слуг 
объяла зависть,
Все поразоряли.

А в поезії “Чигирине, Чигирине” є слова:
За що ж 
боролись ми з ляхами?
За що ж 
ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра? 
Московські перекладачі сфальшували так:
За что же панов рубили?
Орду бесчисленную били?
И острой пикой боронили
Татарам ребра?

Не пожаліли перекладачі й поезії “Сліпий”, де є такі слова:
Як Січ руйнували,
Як москалі серебро, злато
І свічі забирали з Покрови…
Ляхи були — усе взяли.
Кров повипивали!
А москалі і світ Божий
В пута закували…
Російською читаємо:
Как Сечь разорали, 
По церквам оклады-ризы,
Свечи забирали.
Шляхта была и все взяла, кровь повыпивала.
А царица даже воздух
В цепи заковала.

Звісно, поетів вислів “москаль” може означати не лише “солдат”, як у “Катерині”, а й національність. Може, саме тому в російському перекладі вжито слово “русcкий”. Але чистим фальшуванням позначено ті місця перекладу, де слово “московський” замінено на “царський”, “царица”, “крепкий” та ін. Безсоромне фальшування Шевченка і в тім, що перекладач не хоче показати ненависті Шевченка до Москви і попросту пропускає слова “Москва”, “московський” або замінює іншими словами, як от: “Москва випалила Україну і Дніпро спустила в синє море”. Коли ж українці “скородили списами московські ребра” у перекладача — татарські. Як же безбарвно і фальшиво перекладено Шевченкове “степи мої запродані жидові, німоті” — “овладели чужоземцы моими степьями”. 
Як доказ, що Тарас Шевченко словом “москалі” окреслював увесь московський народ, наведемо цитату з передмови Шевченка до другого видання “Кобзаря” 1847 р. (цитуємо не за якимось “сфальшованим” виданням “буржуазних націоналістів”, а за повним зібранням творів Шевченка, виданим Академією Наук у Києві 1939 р., том 1, с. 374-375): “Чую, а іноді і читаю: ляхи друкують, чехи, серби, болгари, черногори, москалі — всі друкують, а в нас ані телень, неначе всім заціпило… А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму”.
Коли Шевченко виокремлює москалів з інших народів, то це найкращий доказ, що він мав на увазі цілий народ, а не тільки царя, царську вояччину, царський бюрократичний апарат, як це подавали московські перекладачі. Цікавий теж порядок, у якому Шевченко перераховує названі народи. Нам здається, що у тій черзі москалі не випадково на останньому місці — це свід-чення справжнього ставлення Шевченка до названого народу.
Фальшуючи Шевченка, спотворюючи світлу пам’ять про нього, Москва ставила перед собою сатанинську мету: поховати вдруге Великого Кобзаря, цим разом уже в духовно-ідеальному розумінні, тобто відірвати Шевченка від українського народу. Тільки так вона могла остаточно змосковщити і поневолити Україну.
 
Орест СКИБА 

Переглянули: 1062 раз(а), газета березень 2014 / Рубрика: Вільна трибуна / Опублікована : 03 Бер. 2014
Ім`я / нікнейм:
Коментар:
Афоризми

Без юриста не розв’яжеш жодної проблеми, бо не зможеш її як слід заплутати.

Володимир ГОЛОБОРОДЬКО

Пошук

Подяка

Всiм спасибi!


Підписка
Передплачуйте “Слово Севастополя” для себе та своїх близьких!

Підписка RSS

Підписка E-mail:

Форум
Погода

Погода в Україні

Курс валют

Фази Місяця

Фазы Луны на RedDay.ru (Севастополь)
День в історії

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Афоризми