Інші новини
Архів газети
  Архів за 2014 рік:
ВідеоТека






Політолог Ігор Лосєв про цензуру в Севастополі


Ігор Лосєв про останні ініціативи В. Ющенка


Музей побуту Західної України в Севастополі
Дружні сайти
   
   
   
   
   
   
Дiалог через вiки

Постать Тараса Шевченка була, є і залишиться знаковою для культурного і суспільного життя українців. Скільки людських доль змінилося завдяки знайомству з творчістю Великого Кобзаря! Скільки читачів врешті усвідомили себе українцями! А поетичні рядки Шевченка продовжують хвилювати й надалі, штовхають до роздумів, провокують, не залишають байдужими наших сучасників. І не важливо, якою мовою відповідають митцю — головне, що діалог триває…
 
  
 

Доля… Керувати чи пiдкоритися?


Доля, фатум, фортуна — поняття, у яких закладена предбачуваність. А хто ж передбачає майбутнє? Хто вирішує, якою буде доля людини? Бог? Диявол? Якась вища сила, провидіння? А може, сама людина?
Припустімо, людина сама обирає свою долю. Припустімо, сама несе відповідальність за свої рішення, і ніякі випадковості не впливають ні на що. Можливо, для більшості це припущення може стати правдою. Але люди різні: обивателі, які проживають свій час в хвилинах благ земних, матеріальних, і творці — люди мистецтва, польоту фантазії, котрі прагнуть гармонії духовної. Як вони, до практичної науки не пристосовані, можуть вирішувати свою долю?!
В історії мистецтва імена Ван Гога, Федора Достоєвського, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Володимира Маяковського, Володимира Висоцького відомі всьому світові. Доля цих людей, напевно, не мала варіантів: служіння мистецтву і народу. Але чим закінчилося це служіння? Смертю… як результат життя під забороною. Чи могли ці великі люди самі вирішувати, як жити? Відмовитися від свого таланту?.. Задушити його наркотиками, алкоголем, непотрібними прагненнями?.. Але ж не вийде! Цей дар вирветься за будь-яких обставин! Він розірве зсередини, доведе до несамовитості…
Писати/малювати/грати так, як вимагають, — це все одно, що вбити себе без сторонньої допомоги. Боротися, пробиватися? Так! Тільки так! Але ж у боротьбі з владою і гниллю результат передбачуваний? Залишається лише сподіватися, що твій слід залишиться в пам’яті і колись прийде його час.
Прикладом неможливості керування своєю долею можна вважати життя Володимира Висоцького. Прожити з величезним даром нелегко. Ще складніше, коли цей дар під забороною. Ось ти йдеш вулицею, невизнаний поет (не геній, ні!), а з вікон будинків звучать твої пісні… Складно, але як щось змінити в правилах гри? Тільки підкоритися долі. Підкорятися й покірно слідувати призначенню. Опір марний…
І подібних прикладів, на жаль, дуже багато. Митці не владні над своєю долею.
То як же можна говорити, що в кожного з нас доля своя, своя широка дорога?!

Поліна ХАРИТОНОВА
студентка 4-го курсу СМГУ 
Переглянули: 826 раз(а), газета березень 2014 / Рубрика: Душі криниця / Опублікована : 03 Бер. 2014
Ім`я / нікнейм:
Коментар:
Афоризми

Не треба бути марафонцем, щоб дійти до межі бідності.

Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ

Пошук

Подяка

Всiм спасибi!


Підписка
Передплачуйте “Слово Севастополя” для себе та своїх близьких!

Підписка RSS

Підписка E-mail:

Форум
Погода

Погода в Україні

Курс валют

Фази Місяця

Фазы Луны на RedDay.ru (Севастополь)
День в історії

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Афоризми