«Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до глибини кишені», — ці слова сказав відомий український благодійник кінця XVIII і початку XIX століть Євген Чикаленко.
Приблизно так думає і чинить меценат культури, освіти, медицини севастопольський підприємець Віталій Осадчий, який упевнений, що кожний свідомий громадянин і свідомий українець повинен щось робити для розвитку суспільства і держави.
Відомо, що він підтримував конкурс знавців української мови імені П. Яцика, Конгрес українців Севастополя, міський хоспіс, брав участь у фінансуванні документальних фільмів, видавництві книги, виділяв кошти на призи переможцям експрес-турніру в Мережі під гаслом “Ой, яка чудова українська мова!”, робив масову передплату газети “Кримська світлиця” в бібліотеки 70 шкіл міста та підтримував мовно-комп’ютерний конкурс.
Очевидно, що це є прикладом соціально відповідального бізнесу і активної життєвої позиції підприємця.
Директор науково-виробничого підприємства “Югремхолод” Віталій Осадчий, є одним із засновників Асоціації “Кластер “Енергозбереження”, де вивчають питання використання природних умов міста для впровадження альтернативних джерел енергії, а саме — сонячної, вітрової та енергії морської води. Щоправда, низка факторів заважає екологічній ініціативі. Бізнесмен каже: “Я вважаю перший — головний фактор — це неринкові тарифи. Вони такі не тільки в місті, а взагалі в Україні. Ось це головне гальмо впровадження. Другий фактор — це відсутність ринкових умов. Це якщо ми говоримо про бюджетні замовлення. Якщо взяти приватних клієнтів, то, швидше за все, існує недостатня інформованість клієнтів або потенційних споживачів”.
Підприємцям ще ніколи легко не було, хіба 2004 року було якесь послаблення, — каже Віталій В’ячеславович. І прикро, що за часи Ющенка не відбулось реальних покращень у цій сфері. Досі існує складна, трудомістка, суперечлива і несправедлива система оподаткування, що має наслідками низьку конкурентноспоможність на міжнародному рівні. Як приклад, для маленького підприємства утримання бухгалтера для обрахування податків вартує порівняно дорого, іноді дорожче, ніж самі податки.
Віталій Осадчий регулярно бере участь у бізнес-семінарах, поглиблює свої знання у спеціальності читанням книг з економіки, теорії менеджменту.
Ще любить він книги на історичну тематику. Нещодавно із задоволенням прочитав книгу Василя Наріжного “Бурсак”, де дія твору відбувається за часів Хмельницького і в ньому поєднано елементи авантюрного та історичного романів, дві книги Любка Дереша. У книгах йому подобаються всілякі мовні смаколики, цікаві ідеї, паралелі із сучасністю. Якщо книжка гарна — читає довго, віддаляючи час прощання з нею.
Останні роки, маючи власну пасіку, він багато часу витрачає на бджільництво, займається дослідженням лікувальних властивостей маточного молочка, яке, за його словами, може дати і “відчуття повноти життя” та вже мав позитивний результат у відновленні здоров’я кількох людей.
За його словами, це хобі, як і садівництво, привчає до системи, вчасного виконання всіх необхідних процедур.
Найбільш ефективно Віталій Осадчий продукує ідеї, ексклюзивні ідеї, які є новими і які можуть принести користь людям, у тих сферах діяльності, які його захоплюють. І каже, що найкраще почував би себе на посаді креативного директора корпорації.
На моє запитання “Що може Вас зробити щасливим?”, він відповів, що часто і довго думав над цим і, швидше за все, це — відчуття перспективи.
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ
На фото: з мамою – Аллою Миколаївною.
Віталій Осадчий — надзвичайно скромна, інтелігентна людина, яку добре знають українські філологи м. Севастополя. І не лише педагоги, їхні вихованці, а й севастопольська українська громада.
Він переконаний, що майбутнє нашої держави твориться сьогодні і будується конкретною доброю справою кожного свідомого патріота. Це переконання прийняв від своєї мами, колишньої вчительки, і цю істину, безумовно, підтвердило саме життя.
Кожного року приємно стає Віталію на душі, коли на урочистостях, присвячених нагородженню переможців міського етапу різних учнівських конкурсів він дивиться у відкриті очі юнака чи дівчини, тисне руку, щоб привітати з інтелектуальною перемогою і вручити подарунок.
Таке плекання, підтримка обдарованої молоді слугує прикладом готовності чинити добро задля рідної Батьківщини. І переконує юних севастопольців у необхідності любити рідний край, гордитися за свій народ.
Прийміть найщиріші слова подяки, наш дорогий добродію!
Валентина ЛОПАТЮК,
методист з української мови і літератури СМГУ
Переглянули: 3852 раз(а), газета
березень 2014
/ Рубрика: Україна
/ Опублікована : 03 Бер. 2014
