Інші новини
Архів газети
  Архів за 2014 рік:
ВідеоТека






Політолог Ігор Лосєв про цензуру в Севастополі


Ігор Лосєв про останні ініціативи В. Ющенка


Музей побуту Західної України в Севастополі
Дружні сайти
   
   
   
   
   
   
14-15 березня 2013 р. у Черкаському інституті банківської справи відбулися Шевченківські читання. Студенти Севастопольського інституту банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України мали змогу доторкнутися до незрівнянної краси, животворящої сили землі, що виколисала майбутнього поета, носія правди, добра, любові — Тараса Григоровича Шевченка. Моринці, Кирилівка (Шевченкове), Будище й Вільшана, об’єднані в заповідник, — колиска нашого Генія. Завітавши до Тарасового краю, студенти пройшли стежинами, якими хлопчик Тарас збирав вранішню й вечірню росу, розмовляв з місяцем і зорями, сміявся й плакав, ловив у шелесті дерев таємничість невідомого, підійшли до яру, де Тарас часто з подружкою Оксаною грав у піжмурки, сидів біля копанки. Тут лунали читання батька Григорія та колискова матері, серце якої випромінювало вічну материнську печаль і безмірну любов до своїх діток, яких залишила в 40-річному віці. Від хати стежка привела до могили матері, до ніг якої лягають квіти від шанувальників таланту її Сина. Відвідали музей, який був урочисто відкритий до 125-ї річниці з дня народження Кобзаря. П’янким запахом любистку й м’яти, чебрецю й калини прийняла й хатина батьків Тараса, яку земляки відтворили до 175-ї річниці з дня його народження. 
У Кирилівці досі збереглася хата місцевого дяка, де навчався грамоти й наймитував Тарас. Тут майбутній літературний велетень опанував перші літери, носив воду школярам зі ставка, що й нині хлюпоче поруч. Якщо прислухатися, можна й досі почути в хаті голоси маленьких діточок. 
У 1824 році хлопчика віддали на службу до пана Енгельгарда. Основний будинок пана знаходився в селі Вільшана. Тут пройшов курс кухарчука, навчався малювання, спостерігав за життям господарів. Улітку панська родина виїжджала на дачу у с. Будище. Брали з собою й Тараса, переведеного в ранг козачка (подати, принести, слухати, чекати). Сьогодні на території колишньої дачі пана знаходиться школа. Збереглася й частина славетної алеї. Кажуть, що за панських часів вона тягнулася до самісінької Звенигородки (майже 24 км). 
Від озера широким зеленим берегом стежина повела нас до велетенських дубів — свідків Тарасового дитинства. У дуплі одного з них Тарасик ховав свої малюнки, враження від людей, чарівної природи.
У будні й свята пройдіть стежинами Тарасового дитинства, уклоніться землі, доторкніться до хатини і відчуєте, як вас обгорне надзвичайне тепло, а душу наповнить потужна енергетика з самісіньких надр.

Наталія ЯРЕМЧУК,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри правознавства Севастопольського інституту банківської справи 
 
  

Переглянули: 924 раз(а), газета березень 2014 / Рубрика: Учітесь, читайте! / Опублікована : 03 Бер. 2014
Ім`я / нікнейм:
Коментар:
Афоризми

Люди бувають вдячні особливо тоді, коли їх критикують, не називаючи прізвищ.

Володимир ГОЛОБОРОДЬКО

Пошук

Подяка

Всiм спасибi!


Підписка
Передплачуйте “Слово Севастополя” для себе та своїх близьких!

Підписка RSS

Підписка E-mail:

Форум
Погода

Погода в Україні

Курс валют

Фази Місяця

Фазы Луны на RedDay.ru (Севастополь)
День в історії

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Афоризми