Інші новини
Архів газети
  Архів за 2014 рік:
ВідеоТека






Політолог Ігор Лосєв про цензуру в Севастополі


Ігор Лосєв про останні ініціативи В. Ющенка


Музей побуту Західної України в Севастополі
Дружні сайти
   
   
   
   
   
   

У Севастополі відсвяткували День Незалежності України. Кульмінацією подій, серед яких можна вирізнити: виставки, концерти, вручення паспортів тощо, стало традиційне покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку. Шкода, що протягом 20 років сценарій святкування, скажімо так, зазнавав змін. Спочатку біля пам’ятника збиралися всі разом: влада і громада, по черзі виголошували промови, клали квіти під тужливу мелодію «Реве та стогне…», а далі йшли святкувати - кожен у свій бік. Бо владі і громаді одвічно «не по дорозі». 
Пізніше до Тараса почали приходити по черзі. Спочатку громадські організації, потім - влада, після всіх приходили політичні партії, частіше за все – опозиційні. Проте 24 серпня відвідати це святе місце міг будь-хто, аби тільки було бажання.
Не знав пересічний люд, яке мав щастя, не цінував його, аж поки не опинився перед забороною. Цього року рішенням суду заборонили «масові заходи» біля пам`ятника Шевченку «Конгресу українців», є в нас така громадська організація.
Я нікого не хочу образити, але ця організація така квола і бездіяльна, що припуститися думки, наче вона чинитиме якісь правопорушення, може хіба що божевільний. Саме цій законослухняній організації, керованій паном Богданом Морозом, спало на думку подати заявку до держадміністрації Гагарінського району (у цьому районі встановлений пам’ятник) на дозвіл провести святкування біля пам’ятника, після того, як покладе квіти влада, окремо від усіх.
А що такого? Хіба у нас не демократія? Більше того, виокремлюватися – це по-нашому, по-українськи. Кожен сам по собі – гетьман. До речі, за всі 20 років біля красеня-пам’ятника (у Севастополі надзвичайно красива скульптура) жодного разу ніхто не сварився і не штовхався.
Заявку пан Мороз відніс 22 серпня, а 23 - одержав повістку до суду. Вийшов звідти вже «героєм», тримаючи у руках документ, що забороняв «Конгресу українців» 24 серпня проводити «масові заходи» біля пам’ятника Шевченку.
Були, звісно ж, у цій забороні й аргументи: Партія регіонів, виявляється, ще раніше подала заявку, також на окреме святкування, на увесь день, аж до вечора. Масовість святкуючих від ПР у заявці планувалася до 2000 осіб. «Конгрес українців» був дещо скромнішим: до пам’ятника мали надійти лише 100 чоловік. Суд вирішив, що сили нерівні і може статися сутичка.
Ображений пан Мороз таки приходив того дня до пам’ятника й був дуже здивований, не побачивши там жодного представника від Партії регіонів. Проте міліція була невблаганна: йому нагадали про рішення суду й попросили покинути територію.
«Якби ж ми вчились так, як треба», то пам’ятали б Тарасові заповіти: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю...»

Лідія СТЕПКО

"Кримська світлиця" #11-12 за 02.09.2011  
http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9285

Переглянули: 1685 раз(а), газета / Опублікована : 02 Вер. 2011
Ірен / 04 Вересень 2011
Якиа організація, такий і результат. Тай Степко пише одне, на вигляд ніби-то правильне, але фактично виступає як звичайна хохлушка.
Ім`я / нікнейм:
Коментар:
Афоризми

Коли вдячність багатьох до одного відкидає всякий сором, виникає слава.

Фрідріх НІЦШЕ

Пошук

Подяка

Всiм спасибi!


Підписка
Передплачуйте “Слово Севастополя” для себе та своїх близьких!

Підписка RSS

Підписка E-mail:

Форум
Погода

Погода в Україні

Курс валют

Фази Місяця

Фазы Луны на RedDay.ru (Севастополь)
День в історії

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Афоризми