Інші новини
Архів газети
  Архів за 2014 рік:
ВідеоТека






Політолог Ігор Лосєв про цензуру в Севастополі


Ігор Лосєв про останні ініціативи В. Ющенка


Музей побуту Західної України в Севастополі
Дружні сайти
   
   
   
   
   
   

Людмила БОЖЕНКО
для «Урядового кур'єра»

ЗОНА РИЗИКУ

Тамтешні чиновники від освіти надто захопилися «оптимізацією» україномовних класів 

 «Прошу посприяти у здійсненні права моєї дитини навчатися державною мовою...»

З такими заявами батьки звертаються до громадської організації «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім». Приводом для їх написання стало те, що районні держадміністрації автономії зобов'язали директорів шкіл провести так звану оптимізацію - тобто через брак фінансування зменшити кількість класів у наступному навчальному році. Однак зекономити, як завжди, вирішили саме на україномовних.

-Нам пояснили, що в цьому році недостатнє фінансування, а класи з українською мовою навчання недоукомплектовані, середня кількість учнів у них 14-16. Хоч статут школи передбачає повну вертикаль з українською мовою навчання, і щороку ці класи в комплектації школи йшли окремим рядком, - пояснила директор бахчисарайської школи №4 Світлана Фурт.

Економія на майбутньому

У цьому навчальному закладі вже 12 років учні з 1 по 11 класи навчаються українською мовою. Тим часом у цьогорічному листі районного відділу освіти Бахчисарайської адміністрації щодо формування класів на 1 вересня 2012 року, направленому на ім'я директора школи, взагалі не зазначено кількості класів з українською мовою навчання.

- Подібні тривожні сигнали ми отримали також від батьків бахчисарайської школи-гімназії, Долиненської школи Бахчисарайського району, Джанкойської школи №2. Звертаються до нас, бо вже не вірять чиновникам, які не вперше намагаються закрити такі класи. Три роки тому в Долиненській школі приховали 13 заяв батьків і не відкрили перший клас. Тільки спільними зусиллями батьків та громадської організації в листопаді заяви знайшлися, і україномовний клас відкрили. Щороку ми повинні відстоювати право на освіту державною мовою зусиллям громадських активістів, - прокоментував ситуацію, що склалася, голова «Українського дому» Андрій Щекун.

Підтримав цю думку і Дмитро Шевчук, колишній директор бахчисарайської школи № 4: «Українські класи в нашій школі відкрили ще в 2001 році. І весь час до них упереджено і прискіпливо ставилися в Бахчисарайському районному відділі освіти. Постійно доводилося відстоювати їх право на існування».

Він також додав, що теперішні дії влади оцінює як неправильні та недалекоглядні. «Коли ми набирали дітей у класи з українською мовою навчання, я їм казав: «Я не вірю в те, що через 10, 20, ... років в Україні зникне українська мова, не стане держави, тому українські класи завжди будуть мати перспективу», - із сумом розповів колишній директор школи.

Схожі проблеми виникли і в Севастополі, де місцева влада в рамках процесу «економії та оптимізації» закрила єдину в місті україномовну школу-інтернат №7. Тепер за рішенням міськради з нового навчального року школярів, які не захочуть переходити до російськомовних шкіл, переведуть до інтернату для дітей із затримкою психічного розвитку.

- Проблема з українськими навчальними закладами в Севастополі існує  давно, серед спеціалізованих українських шкіл у місті, через закриття школи-інтернату, залишиться тільки одна паралель класів з українською мовою навчання на базі загальноосвітньої школи №5 імені Лесі Українки на Північній стороні. Найбільша проблема в закритті цього навчального закладу в тому, що її учні, навіть маючи бажання, не зможуть більше ніде навчатися українською мовою у своєму рідному місті. Замість розширення кількості українських шкіл ми стикаємось із реальною проблемою відсутності захисту державної мови в одному з українських міст. Хоч би хто що казав, а попит на українські спеціалізовані заклади у Севастополі  існує, але, на жаль, держава не надає українським громадянам такої можливості, - завважує громадський активіст із Севастополя Дмитро Білоцерковець.

Попит є, а пропозицій немає

Про те, що попит на навчання українською мовою в Криму є, свідчать не лише представники громадськості, а й офіційні представники державних установ. Так, зокрема на одному з популярних інтернет-порталів у 2009  році заступник начальника управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації Жанна Слюсар констатувала: «У Севастополі нині потреба в навчанні дітей українською мовою становить майже 6%, водночас  шкіл і класів, що надають таку можливість, усього 3%. Тобто, ми навіть не задовольняємо права тієї частини населення, яке хотіло б навчати своїх дітей українською мовою».

Таку думку висловив і Дмитро Шевчук: «Аби в Бахчисараї була окрема україномовна школа, то охочих навчатися тут було б удвічі більше. Дуже часто до мене приходили батьки і говорили: «Ми б віддали дитину до україномовної школи, а не до класу». І багато дітей не пішло в українські класи, бо батьки знали, що учні будуть все одно перебувати в російськомовному середовищі».

У  статті «Гордіїв вузол україномовної освіти у Криму і шляхи його розв'язання» Петро Вольвач - голова Кримської філії Наукового товариства імені Тараса Шевченка, доктор філософії у галузі біології зазначив:

- Нині в реальних кримських умовах створення україномовних дошкільних закладів та загальноосвітніх україномовних шкіл стримується відсутністю висококваліфікованих україномовних вихователів та вчителів-предметників. На жаль, навіть у Таврійському університеті ім. В. Вернадського, який невідомо за якою мотивацією носить статус національного, державна мова функціонує тільки на факультеті української філології та українознавства. Лише цей єдиний на освітній кримській ниві підрозділ готує повноцінних фахівців з української мови та літератури. Хоч як дивно, але державна мова не функціонує навіть у філіях вищих навчальних закладів з материкової України. Виникає цілком закономірне запитання: чому державною мовою не навчаються майбутні правоохоронці, юристи, податківці, митники, соціологи, політологи, тобто та категорія фахівців, яка буде працювати на державній службі, де володіння мовою є обов'язковою вимогою.

Проблем з навчанням фахівців українською мовою в Криму не повинно бути - так вважає завідувач кафедри нормальної анатомії людини Кримського державного медичного університету професор Василь Пикалюк. Він власним досвідом довів, що підготовка лікарів державною мовою у стінах цього закладу є реальною справою.

- Українська мова є робочою на очолюваній мною кафедрі. Українською мовою спроможні викладати десятки авторитетних учених у багатьох кримських державних вищих навчальних закладах півострова, - зазначив професор.

Коли наміри не підкріплені справами

Із 69 шкіл у Севастополі тільки одна школа-інтернат №7 здійснювала навчання повністю державною мовою. З наступного року вона ліквідується. Не один рік тривають розмови щодо будівництва в Севастополі школи-колегіуму, яку в місті вже давно називають «українською». Але поки що це лише наміри, яким вже понад 5 років.

Як тут не згадати рішення РНБО України від 8 лютого 2006 року «Про суспільну ситуацію в АР Крим» та Указ Президента України «Про деякі заходи щодо розвитку гуманітарної сфери в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі». Саме цими документами передбачалося розширення мережі навчальних закладів усіх типів з українською мовою навчання, створення нових загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання в населених пунктах автономії, зокрема в містах Армянську і Феодосії. На превеликий жаль, укази Президента та рішення РНБО залишилися клаптиками паперу, на які не відреагували місцеві чиновники.

Не кращої долі зазнала і школа з українською мовою навчання імені Степана Руданського в м. Ялті. За наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва у 2007 році навіть було виділено кошти в сумі 400 тис. грн на будівництво української школи І-ІІІ ступенів у Ялті. Та майже одразу після цього Рада міністрів Криму звернулася до керівництва України з проханням ці кошти направити не на будівництво довгоочікуваної україномовної школи, а на реконструкцію школи у с. Сонячна Долина, що біля Судака.

На думку директора громадської організації «Український Дім», місцева влада вкотре продемонструвала своє ставлення до питань української освіти в Криму.

- Вважаю, що це просто злочин проти жителів Ялти, які 18 років мріють про школу. Таким чином гроші, виділені з державного бюджету України, а не Криму, були використані за нецільовим призначенням, - констатував голова організації.

Уже 12 років поспіль понад 400 учнів ялтинської україномовної школи ім. С. Руданського змушені навчатися у невеличкому приміщенні колишнього дитячого садочка. Більш того, діти не мають повноцінних уроків фізкультури, бо в школі відсутній спортзал.

НВК «Українська школа-гімназія» у Сімферополі, мабуть, єдиний позитивний приклад належного опікування державною та кримською владою проблемами відродження української освіти та культури в автономії за всі роки незалежності України.

Висновки не обнадіюють

Маючи такий стан з освітою в Криму, громадські організації півострова залишилися наодинці з пріоритетними для держави питаннями. Але не завжди вони мають можливість врятувати ситуацію, бо часто місцева влада вдається до маніпулювань та саботажу впровадження державних процесів на території Криму. Як інакше пояснити, що за 20 років незалежності в Криму лише 7 шкіл з українською мовою навчання, жодного вищого навчального закладу. Але насправді реально вона лише 1, яка відповідає належним вимогам. І це тоді, коли в Сімферополі в єдиній школі-гімназії набір учнів проводиться за конкурсом - 5-7 учнів претендують на одне місце. А що робити тим, хто не пройшов конкурс, а хоче навчатися в школі з українською мовою навчання?

Напевно, вже давно настав час змінити державний погляд на цей регіон. На підтвердження цього наведу думку співробітника Міжнародного центру досліджень з питань оборони Мерлє Маігрє (Таллінн, Естонія), висловлену нею в статті «Крим як ахіллесова п'ята України» 2009 року. «В теперішній час Київ, схоже, не знає Криму, не розуміє його проблем... Така байдужість та недооцінка кримських процесів центральною владою залишає Крим один на один зі своїми проблемами, надаючи йому діяти цілком автономно». Прикро, але за ці роки так нічого і не змінилося, тому ці думки залишаються актуальними і нині. Тим часом громадськість півострова і надалі тримає оборону у відстоюванні своїх прав щодо освіти державною мовою. Під час нещодавньої зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування Бахчисарайського району голова кримського відділення Всеукраїнської організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка Сергій Савченко зазначив:

- Керівників шкіл та представників органів освіти хотів би застерегти від можливої спокуси: під приводом «кризи» скорочувати вже наявну мережу класів з державною мовою викладання. Навпаки, саме нині треба ці класи робити базовими, провести серед учнів та батьків роз'яснювальну роботу щодо необхідності навіть в умовах тимчасових проблем з фінансуванням збільшувати відсоток учнів, які навчаються державною мовою. Такі дії, перш за все, будуть в інтересах учнів, їхнього майбутнього. Інший спосіб дій - очевидна шкода дітям, яка закриває їм подальшу перспективу отримати конкурентоспроможну освіту.

ПРЯМА МОВА

Віталіна ДЗОЗ,
 міністр освіти і науки,
 молоді та спорту АР Крим:

- У новому 2012/2013 навчальному році закриття класів у загальноосвітніх навчальних закладах району з українською та кримськотатарською мовами навчання в Бахчисарайському районі не планується. Районними держадміністраціями в АР Крим застосовуватимуться заходи щодо стабільного функціонування загальноосвітніх навчальних закладів.

Переглянули: 1055 раз(а), газета / Опублікована : 17 Трав. 2012
Ім`я / нікнейм:
Коментар:
Афоризми

Великому кораблю велике плавлення.

Флоріан БОДНАР

Пошук

Подяка

Всiм спасибi!


Підписка
Передплачуйте “Слово Севастополя” для себе та своїх близьких!

Підписка RSS

Підписка E-mail:

Форум
Погода

Погода в Україні

Курс валют

Фази Місяця

Фазы Луны на RedDay.ru (Севастополь)
День в історії

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Афоризми