Інші новини
Архів газети
  Архів за 2014 рік:
ВідеоТека






Політолог Ігор Лосєв про цензуру в Севастополі


Ігор Лосєв про останні ініціативи В. Ющенка


Музей побуту Західної України в Севастополі
Дружні сайти
   
   
   
   
   
   

Основним критерієм загальнолюдського прогресу є культура спілкування, здатна забезпечити міцний цілісний гармонійний розвиток особистості. Мовна здатність людини є частиною її пізнавальної здатності.

Нині в центрі проблематики мовних контактів перебуває явище білінгвізму, поширення якого відбиває історичну тенденцію сучасного світу до глобалізації, що своєю чергою супроводжується етнічним відродженням.

Щодо національно-мовної специфіки, то в одній з відомих антиномій Вільгельм фон Гумбольдт відзначив, що мова, з погляду її історичного розвитку, динамічна і статична водночас. Усупереч численним еволюційним змінам, які неминуче супроводжують кожну із системних рівнів будь-якої мови, внутрішня організація останньої передбачає наявність певних константних характеристик, які впливають на процеси мовної трансформації та зберігають національно-мовну специфіку. Зміна типу мовного регулювання в сучасній державі характеризується тим, що в окремиx регіонах України домінує білінгвізм (двомовність), підтримуваний генетичною й структурною близькістю російської та української мов.

Мовна тема піднімалася в Україні в різні часи, а проблема співіснування російської та української мов пов'язувалася з національною і мовною політикою. Сьогодні факт наявності двох живих мов у нашій державі незаперечний, особливий інтерес викликають мовні ситуації на півдні й сході, які часто створюють дисонанс у межах потреб суспільства.

Україна - гомогенна держава (78% - українці), хоча на її території звучали й звучать різні мови. Тим часом добре відомо, що українська мова нерівномірно розповсюджена в регіонах, і таку ситуацію часто розглядають як диглосію - коли мовець свідомо має диференціювати мову за шкалою "високе - низьке", "урочисте - повсякденне" тощо.

Носій мови для комунікації певного рівня у своєму арсеналі має мову рідну, ту, якою користується в побуті, на письмі або в розмові, за кордоном або в державній установі. При цьому в процесі формування складних мовних образів одну з них людина реалізує порівняно краще. Так, у країнах Європи (Данія, Швеція, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія) 90% населення поряд з рідною вільно володіє й спілкується англійською. У цьому випадку мова йде про рівень ідіолекту, і така двомовність у цілому - явище бажане, свідчення інтелектуального рівня, комунікативної компетенції людини.

Вимагає уточнення визначення поняття "рідна мова". Цим терміном називають мову, якою людина говорить з дитинства, мова матері, або мова національної приналежності, або мова, яка була вивчена першою. Крім цього, критерій визначення поняття "рідна мова" може також враховувати наявність у мовця відчуття певної мови як своєї (рідної).

Білінгв - людина, яка володіє двома мовами (у тій чи іншій мірі); двомовний індивід. Білінгвізм як явище у властиво лінгвістичному трактуванні - це однаково вільне користування двома різними мовами.

В умовах білінгвізму питання мовної самоідентифікації і мовленнєвої компетенції особистості, безумовно, пов'язують із проблемою мовної поведінки, оскільки в ситуації білінгвізму саме це формує певні стереотипи й звички зміни мовного коду.

У ситуації спорідненої двомовності індивід природно засвоює нерідну мову в досить великому обсязі. За таких обставин люди, які спілкуються на різних мовах, розуміють один одного без перекладача, і значні групи мовців володіють другою мовою досить активно.

У двомовному спілкуванні, у тому числі публічному (на засіданнях Верховної Ради, на радіо- і телепередачах і т.п.), постійно спостерігається змістовна залежність між вибором мови й характером висловлення. Експресивно-стилістичні засоби другої мови почасти здобувають риси іронічного цитування, хоча за цією легкістю криється зворотна сторона - широка інтерференція у діяльності білінгвів (негативний вплив мов одна на одну).

Масова й часткова інтерференція означає постійне змішування двох систем, їхнє уподібнення. Саме тому нас турбує погроза мовної безкультурності, суржикування, тобто стихійного русифікування української мови й навпаки.

Резюмуючи сказане, хочеться звернути увагу на те, що мовні проблеми по-новому акцентують питання про роль мовної ситуації для сучасної культури, для формування нової особистості, яка спроможна на високому толерантному рівні вирішувати складні питання міжкультурної взаємодії в епоху глобалізації. У даному випадку мова йде про вторинну мовну особистість.

Формування вторинної мовної особистості в Севастополі буде вважатися досягнутим, якщо у свідомості людини будуть накопичені образи, аналогічні тим, якими володіє носій української мови. Завдання вторинної мовної особистості полягає у формуванні здатності не лише аналітично осмислити й усвідомити унікальну специфічність української культури, але й за допомогою оволодіння українською мовою інтегрувати в собі її елементи. У такому процесі українська мова стає не чужою стосовно рідної, а ще однією мовою і культурою, які необхідно не лише вивчати, а "входити" в них, "пропускати" через себе, через свою свідомість, свій світогляд, світовідчуття. У такий спосіб сформована вторинна мовна особистість, здатна проникати в "дух" української мови, в "плоть" культури українського народу, здатна здійснювати комунікацію на належному рівні.

Попри небажання апелювати до політики, хочеться сподіватися, що Севастополь в історичній перспективі, позбувшись звичного конфлікту необхідності з вульгарними лінощами та ідейним невіглаством, підніме українську мову до такого рангу, на якому нині посідає французька в Марселі, болгарська в Пловдиві, чеська в Карлових Варах, а російська в Нижньому Новгороді.

Тамара МЕЛЬНИК,
докторант, доцент,
канд. педагогічних наук

Переглянули: 2948 раз(а), газета серпень 2011 / Рубрика: Учітесь, читайте! / Опублікована : 17 Сер. 2011
Богдан МОРОЗ / 19 Серпень 2011
Тамара Валентинівна Мельник потрапила в біду - отримала важку травму хребта. Лежить в Першій міській лікарні відділення НЕЙРОХІРУРГІЇ палата №1. Українці, хто знає Тамару Мельник треба допомогти. Хто може провідайте Тамару Валентинівну, допоможіть чим можете.Вам Бог заплатить за Вашу жертву!
Ім`я / нікнейм:
Коментар:
Афоризми

Жити стало веселіше: з еліти потішаються, з законів сміються, з боротьби із корупцією та злочинністю — помирають від сміху.

Олександр ПЕРЛЮК

Пошук

Подяка

Всiм спасибi!


Підписка
Передплачуйте “Слово Севастополя” для себе та своїх близьких!

Підписка RSS

Підписка E-mail:

Форум
Погода

Погода в Україні

Курс валют

Фази Місяця

Фазы Луны на RedDay.ru (Севастополь)
День в історії

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Афоризми