березень 2014
Півтора століття ім’я Тараса Шевченка не сходить з уст високих трибунів та пересічних громадян. Він — єдиний у світі митець, до підніжжя пам’ятників якому великі державні мужі й скромні громадяни покладають квіти щороку, на вшанування роковин на Чернечій горі приїздять навіть з-за океану.
9 березня відзначатимемо ювілей генія українського народу Тараса Шевченка. Чи буде велелюдне зібрання влади і городян біля монументу, побачимо. Дуже все навколо тривожно...
«Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до глибини кишені», — ці слова сказав відомий український благодійник кінця XVIII і початку XIX століть Євген Чикаленко.
Приблизно так думає і чинить меценат культури, освіти, медицини севастопольський підприємець Віталій Осадчий, який упевнений, що кожний свідомий громадянин і свідомий українець повинен щось робити для розвитку суспільства і держави.
У Севастополі відбулись урочистості і заключний етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
14-15 березня 2013 р. у Черкаському інституті банківської справи відбулися Шевченківські читання.
Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні в будні не піде на збіговиська облудні.
Станьмо дружною сім’єю, Жити правдою й добром Присягнімо цим вином Перед вишнім Судією!
Одне з найглобальніших і найскладніших для людства питань — співвіднесеність фатуму та можливості вільного вибору.
Доля, фатум, фортуна — поняття, у яких закладена передбачуваність. А хто ж передбачає майбутнє? Хто вирішує, якою буде доля людини? Бог? Диявол? Якась вища сила, провидіння? А може, сама людина?
Чи є однозначна відповідь на запитання: “Людина — господар своєї долі чи її життя фатально зумовлене якимись зовнішніми силами?” Я впевнена, що ні.
Про велич поезії не варто нагадувати щодня і говорити патетично, учень потребує часу на розмірковування. Сьогодні так треба трохи менше слів, а більше поезії.
Студенти спеціальності “Українська філологія” Севастопольського міського гуманітарного університету щороку проводять вже традиційну акцію “Варто прочитати”, яка має на меті популяризувати читання й перечитування творів Тараса Шевченка.
Спи синку рідненький, маленький козаче, Хай сни солоденькі насняться очатам.
1958 року в Москві видали “Кобзар” з майже всіма поетичними творами Тараса Шевченка. Порівнюючи московський переклад з українським оригіналом, переконуємося у фальшуванні творів Шевченка.
Напередодні Міжнародного дня рідної мови громадський комітет «Український Севастополь» та кафедра української філології Севастопольського міського гуманітарного університету на порталі «Українське життя в Севастополі» http://ukrlife.org/ провели для студентів навчального закладу експрес-турнір.
У січні 2014 року було проведено заключний етап конкурсу мультимедійних проектів, які були представлені на платформі “Щоденник.ua”. Творчі змагання проходили відповідно до міського плану заходів із відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка
Я не дозволю собі жити на колінах, ніколи не забуду про те, що за Україну потрібно стояти до кінця, і братиму приклад з Великого Кобзаря.
Час минав… Чорне море все омивало колись гострий камінець. Тепер він став круглим, до невпізнанності гладеньким. Як і раніше на узбережжя приходили люди. Серед нечисленної кількості шанувальників морської ідилії не можна було не помітити маленького хлопчика.
Розплющую очі... Прозорі промені теплого сонця замикають мене в своїх обіймах, вітаючи з новим днем. Ранок такий світлий, повний всеохоплюючого щастя…Сьогодні кожна хвилина значима, незабутня.
«У кожного своя доля і свій шлях широкий…» І кожне покоління йде своєю дорогою, шукаючи життєдайного джерела, що має цілющу властивість пробуджувати, випрямляти і зміцнювати духовні витоки Людини. І той, хто втамує спрагу кришталевою водою, вже ніколи не залишиться байдужим до долі свого народу.
“Тарас Шевченко приїхав у Крим, щоб кріпити серця і душі наших місцевих українців у любові до України і гартувати їх у праці над оновленням вільної Української держави”.
